DAITONU - Осінь

Осіннє ранкове проміння проникає крізь мої штори
Зелений чай для прозріння тонізує душевну втому
Справи кудись ведуть всіх вечір приводить додому
Осіння одноманітність
як вже мені знайома
Так швидко на дворі темніє хочеться теплих напоїв
Молодість нас іще гріє-гріє без алкоголю
Хіба що під келих вина розбарвити вечір фарбами
До ночі до пізна розмовляти про щось годинами
Хочеться довше поспати шукаю теплішу одежу
Блукаю пустими дворами
За часом вже і не стежу
Не маю ніяких обмежень
Люди мої а де ж ви
В світі без самотності
Я не приречений

Осінь золотааа
Так бракує нам усім тепла
Осінь золота
Коли тебе нема
Тут осінь золота

Малюва серце в грудях відчував камінь
її присутність дарувала кольорову гаму
Витрачав себе на зайве ну знаєш
Як лише ми не літаєм
Дзеркало кого воно відображає
Давно не схожий на себе таким себе не пам'ятаю
Зімятий як листя в погляді бездна
Блідий на обличчі і тіло все мерзне
Самотність теж твоя знайома добра
Вчила цінувати когось дбати про когось
Врельтаті мав порівняння відчував втрату
Як вчора та сьогодні думаю про завтра

Осінь золотааа
Так бракує нам усім тепла
Осінь золота
Коли тебе нема
Тут осінь золота